Есть в Донецке просто восхитительный,
По научным меркам – небольшой
Техникум - надежный и строительный,
Тот, что почитается страной!
Здесь готовят не криминалистов,
Не доцентов, не профессоров,
А строителей – таких специалистов,
Возводящих красоту наших домов…
Поэтесса Боженко Г.М. (05.11.2003г. )
Історія окремо взятого навчального закладу – це сторінка великого літопису становлення освіти в Україні.
Історія Донецького будівельного технікуму своїми коренями сягає в далекі 20-ті роки. В роки перших п’ятирічок в м. Донецьку почали роботу 4 ВНЗ(в), 7 технікумів, 7 робфаків із загальною кількістю 8тис. чоловік.
Президія Сталінського окружного виконавчого комітету, враховуючи гостру нестачу будівельників в Сталінському окрузі, звернулась з листом за № 469 від 09 вересня 1929 року в Наркомат освіти УРСР з проханням про відкриття у м. Сталіно будівельної профшколи та виділення коштів на її утримання з двома спеціальностями: комунальним та дорожнім.
У 1929-1930 навчальному році було сформовано викладацький склад, інфраструктура навчального закладу – навчальний, господарський, виробничий підрозділи. Першим директором було призначено Миколу Рогачова. З 1 червня 1930 року у Сталінському будівельному технікумі починається виробниче навчання для всіх груп, а у 1930 році відкриті ще два відділення: промислового будівництва та санітарної техніки.
У 1932 році Сталінський будівельний технікум підготував перший випуск спеціалістів для будівельної галузі. Випускники довоєнних років працювали на всіх новобудівлях Донбасу, України, СРСР, а також хоробро, самовіддано воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни.
Визволення м. Сталіно у 1943 році відкрило жахливу картину окупаційного періоду – розруха, руїни. Гостро постала проблема нестачі спеціалістів: будівельників, механіків, технологів, викладачів. Технікум після відновлення почав функціонувати з квітня 1944 року у зруйнованій будівлі школи № 6, в неопалених класах.
У 1944 році цю роботу очолював директор технікуму О.С. Ломоносов. Для демобілізованих з фронту та молоді військового міста були відкриті підготовчі курси. Перший набір склав 360 студентів, з них були сформовані 4групи, у 1945 році добавилась ще одна.
Перший навчальний 1944-1945 рік почався з 1 жовтня 1944 року, директором було призначено І.Я. Бригадіна. Питання про будівлю для Сталінського технікуму житлового будівництва не було вирішено, тому заняття проходили у другу і третю зміну у школі № 6, де була гостра нестача меблів, підручників, навчальних посібників зі спеціальних дисциплін. Особливу увагу педагогічний колектив приділяв дисципліні, рівню викладання та організації виробничої практики. Заняття поєднувались з великою виховною роботою, яку направляли партійна та комсомольська організація технікуму. Із річного звіту про роботу технікуму за 1944-1945 рр.: - шефство над парком Павших Комунарів, участь кожного (4 дня) у посівній компанії, участь у компанії «Допомога фронту» (60 чол.), надання шефської допомоги пораненим та бійцям госпіталю (здача крові, збір теплих речей, продуктів на 5 тис. рублів, виступ драматичного кружка і хору), випуск стіннівок, бойових листів, участь у міських виставках з виготовлення макетів та моделей зброї). Перший семестр на відмінно закінчили 7 чоловік, на «4» і «5» - 54 чоловіка.
В цій сповненій напруженістю роботі, а ні мить не забували про головне – упровадження в дію основного навчального корпусу технікуму, проект якого було детально розроблено з урахуванням навчально-виховного процесу і специфікою підготовки спеціалістів.
Директор технікуму Пекарєв І.А. (з1945 по 1946рр.) виробничник, досвідчений педагог, вчений, проявляв енергію, наполегливість у переписці з Міністерством, Головним управлянням навчальними закладами, для того щоб не зірвати графік будівельних робіт. Підтримку і допомогу колективу надавали місцеві органи влади. В умовах післявоєнних років дефіцитом було практично все.
У 1948-1949 навчальному році будівля для технікуму була відновлена повністю. Проте з урахуванням вимог навчально-виховного процесу підготовки молодших спеціалістів необхідні були доповнення і зміни. Ці роки були сповнені титанічною та напруженою роботою, про що свідчить переписка керівників технікуму з Державним Управлінням навчальних закладів, утвердження проектної документації на встановлення будівлі для технікуму по вул. Кобозева 62, - створення матеріально-технічної бази, комплектація лабораторій та аудиторій необхідним обладнанням, відкриття їдальні, гуртожитку, забезпечення продовольчими картками, теплим одягом, навчальною літературою, паперами для виконання курсових робіт студентів – ось неповний перелік спрямування роботи адміністрації та педагогічного колективу.
Директором технікуму (з 1946 по 1969рр.), був Світницький О.П., який продовжував роботу щодо відновлення роботи технікуму. В 1946-1947 роках технікум продовжував заняття у не відновленій, обгорілій будівлі. Графіки робіт були зірвані по причині байдужості чиновників Міністерства житлово-цивільного будівництва. Навчальні класи не були захищені від дощу, опалювальну систему не змонтовано (із річного звіту про роботу технікуму за 1946 -1947 рік). Не дивлячись на це, адміністрація, педагогічний колектив постійно працювали над удосконаленням навчально-виховного процесу, боролися за якість знань. Жорсткою була позиція адміністрації технікуму по відношенню до прогулів, форми профілактичної роботи були аналогічними сучасним (індивідуальні бесіди, додаткові заняття, критика в стіннівках технікуму), приділялась увага закріпленню майбутніх спеціалістів за будівельними трестами.
У 1948 – 1949 роках було введено другу чергу відновленої будівлі, заняття проходили в одну зміну, до кінця 1949 року відновлення будівлі було закінчено. В технікумі нараховувалось: 12 класних аудиторій, 3 лабораторії, 2 майстерні. Технікум ріс, укріплювалась матеріально-технічна і навчально – методична база, зростав рівень викладання. Виникла необхідність у розширенні, будівництві нової сучасної будівлі.
У 1966 році на проспекті Комсомольському, 3 було введено нову будівлю Донецького будівельного технікуму, а також студентський гуртожиток. Знаходячись у центрі міста, технікум відповідав всім вимогам навчально-виховного процесу. У 1962 – 1968 роках створені навчально-виробничі майстерні, в 70-х роках на березі Азовського моря, у селищі Мелекіно, створено один з найкращих спортивно-оздоровчих комплексів СОТ «Якорь».
Йшли роки. Донецький будівельний технікум пережив не одну реорганізацію, перепідпорядкування Міністерствам, але зберіг головне – високий професіоналізм педагогічного колективу, у справі підготовки і виховання спеціалістів середньої ланки, дух новаторства, творчого пошуку та невпинного руху вперед.
З 1969 по 1984 рік директором технікуму був Циба М.М., який велику увагу приділяв застосуванню у навчально-виховному процесі всього новітнього, що було в педагогіці на ті роки. Удосконалюючи методично - матеріальну базу, під керівництвом методичного кабінету випробовувались новітні педагогічні технології, вчені-новатори ділились своїм досвідом з викладачами, налагоджувались контакти з вищими навчальними закладами. Навчальний процес поєднувався з виховною роботою, велике значення приділялось зміцненню дисципліні, моральному та патріотичному вихованню майбутніх спеціалістів, спортивній роботі. У 1971 році встановлено зв’язок зі студентами будівельних технікумів м. Брацлава Польської народної республіки і м. Магдебургу Германської демократичної республіки..
Кінець 80-х і 90-ті роки – один із складних періодів в історії освіти взагалі і технікуму зокрема: руйнування системи освіти, скорочення бюджетного фінансування та інші негаразди. Нелегка задача постала перед новим директором технікуму Калюжним В.А.
( 1984 – 2008 рр.), під керівництвом якого колектив не тільки встояв, а й примножив свої традиції, зміцнив матеріально-технічну базу і постійно йшов вперед. У 1991 році до Донецького будівельного технікуму було приєднано Український заочний технікум, відкрились нові спеціальності, встановлені тісні зв’язки з ведучими вищими навчальними закладами України, технікум ввійшов до складу науково-виробничого комплексу «Будівельник», «Техакад», реалізуючи на практиці принцип безперервної освіти.
Рішенням правління Української будівельної корпорації № 48 від30.11. 2007 року Донецький будівельний технікум перейменовано в Державний вищий навчальний заклад «Донецький коледж будівництва та архітектури».
З грудня 2008 року ДВНЗ «Донецький коледж будівництва та архітектури» очолює Северина Н.О.
У 2011 році коледжу виповнилося 82 роки – це близько 31 тис. підготовлених спеціалістів, ведучі позиції серед навчальних закладів України і корпорації «Укрбуд». У коледжі навчання здійснюється на відділеннях денної і заочної форми навчання за 6 спеціальностями.
Спеціальності денної форми навчання:
· «Будівництво та експлуатація будівель і споруд»;
· «Архітектурне проектування та внутрішній інтер’єр»;
· «Монтаж і обслуговування внутрішніх санітарно-технічних систем і вентиляції»;
· «Монтаж, обслуговування обладнання і систем газопостачання»;
· «Виготовлення будівельних деталей і конструкцій»;
· «Економіка підприємства».
Спеціальності заочної форми навчання:
· «Будівництво та експлуатація будівель і споруд»;
· «Монтаж і обслуговування внутрішніх санітарно-технічних систем і вентиляції»;
· «Виготовлення будівельних деталей і конструкцій»;
· «Економіка підприємства».
Постійно модернізується матеріально-технічна база у відповідності до сучасних вимог забезпечення аудиторій, лабораторій при повній відсутності державного фінансування на удержання коледжу. На сьогодні коледж має розвинуту інфраструктуру: 2 навчальних корпуси; 4 комп’ютерних класи, підключеннядо мережі Internet; учбові майстерні; гуртожиток; їдальня; актова зала, бібліотека з книжним фондом біля 56500 примірників, читацька зала на 60 місць, 2 спортивних зали. Відкрито нову спеціальність - «Монтаж, обслуговування обладнання і систем газопостачання».
Високий рівень підготовки випускників забезпечує досвідчений педагогічний колектив, серед яких – 62 штатних викладачів та 7 сумісників (24 мають вищу категорію, 1 кандидат наук, 6 викладачів-методистів).
Діяльність коледжу спрямована на реалізацію державних освітніх програм, якими передбачені основні напрями розвитку вищої освіти України; на постійне удосконалення навчально-виховного процесу, на якісну підготовку майбутніх фахівців для будівельної галузі, органічне поєднання навчання і виховання творчої особистості.
Історія коледжу містить сотні відомих імен, що творили його добру славу. Слід відзначити викладачів, які в різні роки працювали в стінах нашого навчального закладу і назавжди лишилися в пам’яті вдячних студентів: Базилевич Є.П., Соболєв М.Г., Ляш Л.В., Яновський В.І., Шашко О.І., Агібалова Р.М., Шилов В.Ф., Тютюнник Л.Г., Ніколаєва О.М., Ковальов В.І., Філатова Н.А., Терещенко Л.С., Лоленко В.І., Блудов П.С., Рибалко П.С., Верещаєв В.Є., Светлічний В.О., Тетерчев О.С.,Берестовенко С.І., Юшкова Л.В., Терещенко Н.Є., Тетерчева Н.О., Журавльова Н.С. та багато інших.
Багато випускників коледжу, працюючи на виробництві та продовжуючи навчання в навчальних закладах вищого рівня, досягли значних успіхів в трудовій та громадській діяльності. Серед них багато відомих керівників підприємств, установ, наукових працівників: більше 30 років працювали бригадирами в трестах «Донецькжитлобуд №1» та «Донецькметалургбуд» Герої Соціалістичної Праці Базаров Д.С., Гурин М.І.; Жабський О.В. – заступником голови правління ВАТ БПФ «Донецькжитлобуд»; багато років керівником ТОВ «Цивільбуд» був Яценко Ю.Г.;
Самошин А.В. – директором ТОВ«ГТІ – буд» до 2004р., а після головним інженером тресту «Донецькжитлобуд №1»; першим заступником управляючого КП трестом «Донецькметалургбуд» був Матюшенко В.М., академік, лауреат Державної премії України в галузі будівництва; Барабаш В.Л. – багато років був головою Донецького обласного комітету профспілки працівників будівництва і промисловості, будівельних матеріалів; Лук’янченко О.О. – Донецький міський голова, лауреат Державної премії України в галузі будівництва; Бровун М.М., - заслужений працівник культури України, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, художній керівник Донецького національного академічного українського музично-драматичного театру; Борщевський С. В. – академік Академії будівництва, професор, зам. зав. кафедри «Будівництво шахтних підземних споруд».
Самошин А.В Бровун М.М Гурин М.І
Жабський В.Л Лук`янченко О.О Матюшенко В.М
Барабаш В.М
Шановні випускники нашого закладу!
Відгукніться і залиште свої повідомлення про себе і свої досягнення на нашому сайті www.dkba.at.ua
Поповнюйте когорту славетних імен Донбасу!
Молодь, яка шукає свій шлях у житті також запрошуємо до нас на навчання у Державний вищий навчальний заклад «Донецький коледж будівництва та архітектури»
Відгукніться і залиште свої повідомлення про себе і свої досягнення на нашому сайті www.dkba.at.ua
Поповнюйте когорту славетних імен Донбасу!
Молодь, яка шукає свій шлях у житті також запрошуємо до нас на навчання у Державний вищий навчальний заклад «Донецький коледж будівництва та архітектури»